* * *
Всевышний дал тебе потешиться:
Тебе дал волю-погремушку;
Ты возгордился, как помешанный,
Вообразил себя царь-пушкой.
Готов уже и в небо выпалить,
И со стихиями подраться.
Пали, но ядра наземь выпадут,
И похромают метров двадцать.
Замашки обезьяны Читы —
Поступков неразумных свора.
Да, погремушку получил ты,
Но и расстанешься с ней скоро.
* * *
А что перед вечностью год?
С течением как бороться?
Здесь всё нам на время даётся –
И время прежде всего.
* * *
Да, глупость проявится во взгляде,
Не просто так, но только правды ради.
* * *
Достигнутое - гнутый грош,
Желание продолжает дмиться.
А чтоб добиваться – надо биться,
То не жалея , чем ты бьёшь.
* * *
Терпение держи в запасе,
Чтоб не тонуть как муха в квасе.
* * *
Отрубили голову,
Отпустили голого.
Пусть гуляет уникум.
Меньше стало умником.
* * *
Самый лучший стимул. Да.
Это на земле нужда.
* * *
Любимое дело пускай и трудно,
Однако, занудным не будет оно.
* * *
Не по одной идти тропе,
Ещё к тому же в темноте.
Не сложно, может статься –
С избранницей расстаться.
* * *
Жизнь берет нас в оборот,
С середины, с краю.
Кажется – идём вперед,
Даже отступая.
* * *
Идея принимается,
Нужда коль прицепляется.
* * *
Такой обычен поворот:
Сказал мне доктор Хансон:
«Дрянь, та любезностью берёт
Коль не обычным хамством».
* * *
Человек забрался в космос,
Там он не оставил косность.
* * *
Русскому нельзя не быть поэтом;
Русский — разудалая душа.
Лучше быть разутым и раздетым,
И сидеть в кармане — ни гроша,
Чем трястись над каждою копейкой:
И копить, копить, копить, копить.
Лучше уж подохнуть под скамейкой,
Перед этим свой пиджак пропить.
* * *
Уходят, чтоб не вернуться,
Закон наступления лих.
А песни одни отпоются,
Другие заменят их.
Пасую пред звезд зернью,
Печальна их благодать.
Люблю эту жизнь, эту землю,
И грустно ее покидать.
* * *
Почти полевые мышата,
Весной может речка залить,
Копыто мгновенно зашаркать,
Обутком простым раздавить.
Иль пламенем нас захлещет,
Заплещет морозом зимы.
Какие мы хрупкие вещи!
Ох, как мы за-ви-си-м
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
