Как-то раз весной в обед
Лев созвал лесной совет,
И мудрейшие зверушки
Собрались здесь на опушке.
В "Adidas" одет жираф,
На мартышке "puma" шарф,
В джинсах "love" зебра скачет,
А подковы - от "Versace".
Мартышка:
РазоделасЯ лиса,
Ярко-рыжая коса,
23 – температура,
Хоть бы хвост свой отстегнула!
Лиса:
Лисья шубка нынче в моде,
Хоть сейчас не по погоде,
Но зато в прохладный вечер
Не замерзнут мои плечи.
Это вам не чепуха -
Натуральные меха!
Лев:
Отойдем от модных тем,
Я позвал вас не затем,
Нужно срочно, неотложно
Несколько решить проблем.
В связи с раннею весной
Разлился ручей лесной,
Вся зайчихина семья
Вдруг осталась без жилья.
Что им можно предложить?
Лось:
Научить зайчиху жить!
Сколько раз я ей твердил,
Когда мимо проходил:
"Мать, не строй не берегу", -
А зайчиха - ни гу-гу.
Автор:
А зайчиха плачет тихо:
Зайчиха:
Где детишек приютить?
Чем детишек накормить?
Жираф:
Поищи-ка в интернете,
Там ведь много есть советов,
Из чего построить лучше,
Чтоб прочнее, и чтоб круче.
Автор:
А зайчиха плачет тихо:
Зайчиха:
Где ж детишек поселить,
Чтобы их не застудить?
Мартышка:
Мне подсказывает мозг:
Помощь зайцам - это долг.
Нужно всех зверей созвать,
И ручей тот поругать!
От него одна беда,
Сколько причинил вреда!
Автор:
А зайчиха плачет тихо:
Зайчиха:
Пусть течет себе ручей,
Помощь мне нужна врачей!
Белка:
Грех в беде друзей бросать,
Есть ведь президентский сайт,
Жалобы и предложения
Примет он от населения.
Лев:
Верьте в президента, звери,
Будут вам открыты двери!
Автор:
Огласилась вся планета:
"Верим твердо в президента!"
Ворона:
Он ведь может всем помочь,
Тем, кому уже не в мочь.
Бабочка:
Зайцам пусть пришлет еду,
Пусть решает их беду!
Белка:
И таблетки, что от жара,
Лось:
Лучше уж ветеринара!
Бабочка:
Пусть построит нам аптеку!
Мартышка:
Над детьми возьмет опеку!
Лиса:
Пусть автобус нам пришлет,
Или лучше - вертолет.
Здесь тропинки так размыло,
Что я шубку промочила!
Ворона:
Пусть вначале президент
Снизит на жилье процент!
Я за старое гнездо
Отдала яиц штук сто!
Автор:
Поднялся в лесу галдеж:
"Президент, жилье даешь!"
Автор:
А зайчиха тихо-тихо
Всех зайчаток собрала
И с опушки повела,
Через голые кусты
Видны ушки и хвосты.
День к концу. Уж вечереет.
Зябко стало, холодеет,
По долинам эхо бродит:
"Президент, жилье даешь?!"
Вдруг навстречу им выходит
Старый мудрый добрый еж.
Он в свой дом семью повел,
Он в печи огонь развел,
Дал зайчатам по морковке
И погладил по головке.
Потеснил своих ежат,
Уложил в постель зайчат.
Еж:
Спи, зайчиха, отдыхай,
Дом построим, не вздыхай.
Автор:
Изнемогшая зайчиха
Что-то там шепнула тихо,
В уголочке прикорнула,
Отогрелась и уснула.
В небе лунные поляны,
Звездных тропок виражи.
А в лесу спят обезьяны,
Лоси, белки и стрижи…
Добродетель торжествует.
Друг мой, честно мне скажи,
В самом деле, существуют
Благородные ежи?
Комментарий автора: Вот так и у нас, у людей, бывает. Готовы решать глобальные проблемы мира, страны, города... мы ведь все такие умные! и добрые...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Уголёк - Вера Новая Журнал "Invictori", № апрель,2007, стр. 40-45
Альманах "Лилия долин" № 3, 2007, стр. 94
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
