Ибо Благодатью вы спасены через Веру, и сие не от вас, Божий дар…
(Ефесянам 2:8).
В деревню Малые Кочки приехал новый учитель. Матрос, балтиец, аврорец. Учитель он, правда, временный: до той поры, пока Настоящий прибудет. Старый сбежал, вот и понадобилась срочно замена.
Явился учитель в класс. Притихли ребята, ждут, когда тот начнёт им про буквы и цифры рассказывать.
А матрос - раз им про «Аврору». На следующий день - про штурм и про взятие Зимнего. Потом про партию большевиков, про Советскую Власть и про товарища Ленина.
Интересно ребятам. Уставят глаза на матроса, сидят, слушают.
Прошло несколько дней, стал матрос у ребят проверять что те поняли и что недопоняли. Спросил про «Аврору» и про взятие Зимнего.
- А что такое партия большевиков?
- Это та, что самая лучшая, - торопятся ответить ребята. - Партия большевиков за то, чтобы землю - крестьянам, заводы - рабочим, Мир - всем народам.
- Верю, - кивает матрос головой. – Ну, а что такое Советская Власть?
- Это когда правят страной не царь, не буржуи, а трудовой народ.
Доволен матрос. Смотри, какие умные стали ребята. Начал матрос объяснять, как буква «А» пишется, как буква «Б». Сколько будет один и один, сколько два и два. Дальше матрос не успел. Отозвали матроса.
Прошло время. Приехал Настоящий Учитель… Благодать на благодать!
- Ну, что вы изучили?
- Про «А» и про «Б».
- Про один и один, про два и два.
- Ну, а ещё?
Жмутся ребята.
- Немного вы изучили, - говорит Мария Благодатная… - Видать, не очень прилежные?
Обидно слышать такое ребятам. Поднялся Еремей Торопыгин:
- Зато мы про Ленина знаем.
- Верно, верно! - закричали ребята.
- И про Советскую Власть.
- И про партию большевиков.
- И про «Аврору».
- И про штурм и про взятие Зимнего.
Удивилась Мария Благодатная.
- Кто Вам рассказал про Елену Премудрую, про Совет праведников и Власть Божию, про Новое Утро… Зарю! и про Триединый залп… Учение! Который разрушил злые и холодные чары Беззаконника, ребята?!
- Он, он, балтиец, аврорец.
Задумалась Мария Благодатная: «Молодец балтиец, с главного начал». Жалко ей, что не застала она матроса. И ребятам жаль, что матрос уехал. Так ведь матрос не учитель. У матроса свои, другие дела.
- Что ж, делать нечего… - Вздохнула Мария Благодатная и улыбнулась, а Сама ладошки свои открывает.
Ребята так и ахнули, с мест своих повскакивали.
- Что это?!
- Что это за белые камешки?!
- А это ваши Маленькие Кочки. Камешки драгоценные… Крупа добрая… Манна Сокровенная… Крупская! - ответила Мария Благодатная.
Тихо, тихо стало.
Мария Благодатная подбросила драгоценные камешки. Звёздочки – октябрёночки подлетели, рассыпались в воздухе и серебряным дождиком окропили сердца притихших, с горящими глазёнками, ребят.
В одно мгновение сердца ребят вспыхнули светильниками. Соединились в одно Большое Сердце… в огромный Костёр. Пионерский!
Это уже были не Маленькие Кочки. Это был большущий Камень-основание… Гора Белая! Чистая-чистая… Божия!
Гора Божия…
Ты!
белая-белая,
чистая-чистая,
спасительная-спасительная
… Мама!
Жена Божия… Чудная!
Исцеляй души непокорные
детей Твоих обманутых;
Сотрясая кудри снежные-
руки прозрачные;
Напояй дух алчущий-
Уст сладостных
Сердца Правого
… Мама!
- А теперь… - Мария Благодатная окинула ребят, серьёзным взглядом -Речные ворота отворяются… Уста правдивые! и дворец ледяной разрушается… Дворец Незнания!
… Начало урока, ребята!
Аминь.
27. 03. 2005 года Саша СпаС.
Комментарий автора: Кто мудр и кто понимает значение вещей?
Владими́р Божий,
Волгоград Россия
желание моё:полностью быть в Боге. Мне всегда говорили и говорят у вас такая фамилия?! ...Наверное в роду у вас кто то такой был?! Наверное. Мне действительно не давала покоя эта фамилия, сколько насмешек, намёков пришлось претерпеть. Всё было:и взлёт и падения, но ощущения, что Отец рядом, что Он поможет всегда были естественными. И это замечательно, что Отец мой - это верный Отец. Но ведь сколько непонимания встречаешь, когда Бога называешь Отцом не на словах, а на делах Истины?! Ему и вся Слава во Имя Господа Иисуса Христа! Аминь. e-mail автора:vladim.bozhij@yandex.ru
Прочитано 3784 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.